У вірші Олени Теліги "Радість" лірична героїня відчуває радість, не маючи на те певної причини. "Радість тулиться" до неї сама собою. Навіть, коли вноа просто переходить дорогу, їй весело. Цією радістю вона прагне поділитися з усчма оточуючими.
Авторка застосовує метафоричне порівняння радості з "вітрогоном-хлопчиною". Радість - як молодий хлопець, який залицяється до героїні.