В небі , чистім і прозорім , сонце сяє .
Часом з'являлись білі хмаринки , довгі , худі й прозорі .
У Луцьку , славнім місті , зібравсь люд увесь .
Поріг переступила жінка , закутана у велику сіру хустку .
Підняті з землі наказом , хлопці помчали що було сили геть .
І тиха осінь , мрійна , яснолиста , несла в серця надію і тривогу .
Стояв липневий день,тихий,сонячний.За вікном спить ніч,в темне небо загорнена,зорями припорошена.А він, іде високий,посивілий.Сторож, несучи сніданок ,стукнув дверима.