Зима - найкрасивіша пора року. З давніх-давен люди складають про неї казки. Давайте спробуємо і ми.
Давним-давно, на світі лише з"явилися пори року. Зима, весна, літо та осінь. Весна дарувала людям квіти і життя, літо - траву і тепло, а осінь - фрукти і овочі. Люди хвалили ці пори року, лиш про зиму усі забували. Сіла вона та й зажурилася. І звернувся до неї Бог - "Чому зажурилася?" Відповіла йому зима - "Люди моїх сестер шанують та люблять. Дари їм дарують. Лиш я нікому не потрібна, бо приношу холод і страх." Ще гірш зажурилася зима і тоді сказав Бог - " Ти даруєш їм новий рік, хіба ж бачила ти, щоб люди каталися весною на санках?" Мовчить. "Добре. А чи бачила влітку сніг та як люди грають у сніжки?" Задумалася зима. " А чи осінню люди наряджають ялинку і святкують свят-вечір?" Мовчить. " Отож не засмучуйся, а йди і даруй радість дітлахам. І надалі знай - кожен гарний по-своєму."