Ось, настала гроза,небо вкрилось темними хмаринками, а хмари закриваючи сонце, ніби захищають його від неминучості. Блискавки щодуху вистрибують, стараючись долетіти до землі, але їм це не вдеється, тому з голосним громом гремлять на землю, вкриту краплями дощу. Не пройшло й пів години, як все стихло. На землі вже видніються промінчики сонця, осушуючи все навколо. Гроза відступила, даючи природі отямитись. Все ніби оживає. Хмари уступаються сонцю, даючи йому освітити землю. В повітрі чується трохи вологий, але свіжий запах, з'явився вітер і він, ніби намагається струсити з дерев краплинки дощу. Трава підіймається з землі, що полягла, боячись страшної грози.