Джулія була досить наполегливою й сміливою дівчиною, це можна побачити з її вчинків у самому творі. Вона ніколи не здавалась і як можна помітити, вона палко кохала Івана. В своєму листі Джулія описує все своє подальше життя, розповідає про свого спільного з Іваном сина. Вона шкодувала з початку про те, що не розділила смерть з коханим, проте це почуття зникло при народженні Джіовані.Звісно дівчина сумувала за Іваном, проте жила з прагненням миру у всьому світі.
Щодо її мужності й сміливості, це добре видно у тому, як вона не боячись встала і заспівала пісню, яка збентежила й налякала Німців. Вона не боялась померти за мир у рідній їй країні.