1. Мандрівка.
2. Іменник.
3. Закінчення -а, вказує на називний відмінок, однину, жіночий рід;
основа мандрівк-, похідна, вільна, афіксальна;
корінь -мандр'- (мандрівник, помандрувати);
суфікс -івк-, словотворчий, іменниковий.
4. У корені приголосний [р] почергувався з [р'] (мандри – мандрівка).