Устами лiричного героя автор проголошує гiмн коханню, радостi буття, що вiддiлене вiд природи. Безпосереднє звернення до читача, незакiншi речення-умовчання роблять поезiю щирою, задушевною, пробуджують найкращi, найромантичнiшi почуття.